Українка. Жінка. Мати... Як багато значать ці слова для кожного з нас. Як глибоко западають у душу. Як гордо ми промовляємо їх. Бо є на нашій землі ті, ким можна пишатися. І, в першу чергу, це жінки України — вродливі, гостинні і працьовиті, терпеливі.
Чимало жінок, які прославляли нашу рідну землю, увійшли в її історію як будівничі, творці, взірці жіночності, історичні постаті, а також воїни та захисниці рідного народу.
Яка вона, жінка — ідеал, яке її місце в суспільстві , на що здатна справжня українська жінка, коли її рідним загрожує небезпека?
Горе тому, хто в бою зустрінеться з українською жінкою, яка захищає найдорожче! Своє!! Землю. Родину! Дитя!
...жіноча долоня, що вміє гладити ніжно дитину, пекти хліб, обіймати коханого, стиснеться в міцний і безжальний кулак.
Слава всім, хто б’ється заради України! Усім, хто захищає й рятує життя наших людей! І хай буде вічною та світлою пам’ять усіх українців і українок, які віддали своє життя заради нашої держави й народу! І хай увесь світ ніколи не забуває, якою ціною дається ця битва та яке зло ми зупиняємо тут, на нашій землі
Сьогодні ми дякуємо матерям за наше життя і майбутнє. Вони варті уваги не лише сьогодні, а кожного дня. За те, що наповнювали нас силою, і давали поштовх нашим найсміливішим мріям та найамбітнішим цілям.
Материнська любов – безумовна, і вона є джерелом усього доброго і чистого, що існує в світі.
Кожна мати – заслуговує шани. Сьогодні і завжди.
Ми захоплюємося героїзмом і силою духу українських матерів. Відданістю та готовністю подарувати своїм дітям рай. Сьогодні материнська віра, любов і підтримка живуть у серцях наших військових.
Це особливий День матері. Обпалений війною, але з гарячим серцем, великою внутрішньою силою, вірою та героїзмом українських мам. Кожна здійснила подвиг заради своїх дітей, заради України. Шана і вдячність жінкам!
Жінка і війна - два слова! Протилежні слова!!! Жінка – яка має ніжність, любов, жертовність береже, а не рушить, жінка дарує життя, а не відбирає його, жінка охороняє своє сімейне вогнище, а не проводжає дітей на війну.
Вона може врятувати планету. Але коли дітям, рідній землі загрожує війна, вона стає іншою. Батьківщина в небезпеці, і жінка стала в ряди її захисників.
Здавна вважається, що війна – суто чоловіча справа.
І «нехай жінка жінкою буде». Але як може мати, дружина, сестра усидіти в будинку, коли сини, чоловіки, брати йдуть й не вертаються!?
Жінки, як ніхто інший, розуміють: людству ніщо не повинне загрожувати, бо священне право людей – це право на життя.
Так, у війни - не жіноче обличчя. Але у Перемоги - жіноче ім'я.
Ви не можете залишати коментарі.